Проаналізовано особливості обрядів викликання та зупинення дощу, що свідчать про наявність у буковинських румунів певної системи, яка складалася з кількох компонентів: "Калояна" і "Папаруде", що були розповсюджені майже на всій території проживання румунів на Буковині; комплексу обрядів, які виконували "соломонарі" та "контрсоломонарі"; сукупності індивідуальних (більш простих) обрядів, яких незмінно дотримувалися прості селяни; обрядів, приурочених до певних календарних свят. Обгрунтовано дохристиянське походження цих обрядів, які впродовж століть зайняли у землеробському календарі позицію згідно з їх функціональною необхідністю.

Проанализированы особенности обрядов вызывания и прекращения дождя, которые свидетельствуют о наличии у буковинских румынов определенной системы, состоящей из нескольких компонентов: "Калояна" и "Папаруде", распространенных почти на всей территории проживания румынов на Буковине; комплекса обрядов, исполнявшихся "соломонарями" и "контрсоломонарями"; совокупности индивидуальных (более простых) обрядов, которых неизменно придерживались простые крестьяне; обрядов, приуроченных к определенным календарным праздникам. Обосновано дохристианское происхождение этих обрядов, на протяжении столетий занявших в земледельческом календаре позицию соответственно с их функциональной необходимостью.

Проведено наукове вивчення етнографічної спадщини С.Ф.Маріана, І.Г.Сбієри, Д.Дана, Є.Нікуліце-Воронки, Л.Боднереску, А.Горовея, Т.Памфіле та інших румунських дослідників традиційної культури та побуту населення Буковини. Вперше до наукового обігу введено музейно-архівні матеріали меморіально-документального фонду С.Ф.Маріана будинку-музею ученого в Сучаві, а також фонду рукописів ученого Національної бібліотеки Румунської академії наук та фондів Державного архіву Чернівецької області. Здійснено реконструкцію основних структурно-функціональних складових календарної обрядовості румунів Буковини. Розглянуто цикли "вовчих" та "вівчарських" свят, висвітлено деякі аспекти землеробського календаря. Наведено порівняльну характеристику матеріалів з традиційної культури українців та румунів Буковини у працях румунських учених.

Проведено научное изучение этнографического наследия С.Ф.Мариана, Д.Дана, Е.Никулице-Воронки, Л.Боднереску, А.Горовея, Т.Памфиле и других румунских исследователей традиционной культуры и быта населения Буковинского края. Впервые в научный оборот введены музейно-архивные материалы мемориально-документального фонда С.Ф.Мариана дома-музея ученого в Сучаве, а также фонда рукописей С.Ф.Мариана Национальной библиотеки Румунской академии наук и фондов Государственного архива Черновицкой области. Осуществлена реконструкция основных структурно-функциональных составляющих календарной обрядности румынов Буковинского края. Рассмотрены циклы "волчьих" и "пастушьих" праздников, освещены некоторые аспекты земледельческого календаря. Приведена сравнительная характеристика материалов о традиционной культуре украинцев и румынов Буковинского края в трудах румунских ученых.

Висвітлено життя і наукову діяльність видатного румунського етнографа С.Ф.Маріана. Вперше в українській науці узагальнюється творчість С.Ф.Маріана як дослідника етнографії Буковини, проаналізовано вплив фольклорних шкіл на формування його наукового світогляду, досліджено значення його наукової спадщини.

Освещены жизнь и научная деятельность выдающегося румынского этнографа С.Ф.Мариана. Впервые в украинской науке обобщается творчество С.Ф. Мариана как исследователя этнографии Буковины, проанализировано влияние фольклорных школ на формирование его научного мировозрения, исследовано значение его научного наследия.

Розглянуто особливості проведення обряду "Калоян", синкретичного за своєю структурою та символічного за семантикою, який зберіг залишки світоглядних уявлень індоєвропейців, первісних землеробів та уособлював символічні похорони ляльки з метою викликання дощу. Висвітлено етимологію назви "Калоян". Зазначено, що внаслідок впливу християнських традицій з початку ХХ ст. обряд став поступово перетворюватись на дійство ігрового характеру.

Рассмотрены особенности проведения обряда "Калоян", синкретического по своей структуре и символического по семантике, который сохранил остатки мировоззренческих представлений индоевропейцев, первобытных земледельцев и представлял собой символические похороны куклы с целью вызова дождя. Освещена этимология названия "Калоян". Указано, что вследствие влияния христианских традиций с начала ХХ ст. обряд стал постепенно превращаться на действо игрового характера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т52(45РУМ=6А/Я)

Рубрики:

Етнографія сучасних народів

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено вивчення етнографічної спадщини С.Ф.Маріана, І.Г.Сбієри, Д.Дана, С.Нікуліце-Воронки, Л.Боднерєску, А.Горовея, Т.Памфіле в контексті порівняльного аналізу основних рис культури та побуту буковинських румунів та українців. Удосконалено та поглиблено комплексну розробку історіографії проблеми. Визначено ареал дослідження румунських учених на Буковині та роль І.Г.Сбієри як ученого-етнографа, на противагу його загальноприйнятого сприйняття в науковому світі як дослідника фольклору. Доведено, що у С.Ф.Маріана існувала група послідовників, які продовжили вивчення розпочатої тематики та перейняли методику роботи вченого. Вперше до наукового обігу введено музейно-архівні матеріали меморіально-документального фонду С.Ф.Маріана будинку-музею ученого в Сучаві (Румунія), фонду рукописів етнографа Національної бібліотеки Румунської академії наук і фондів Державного архіву Чернівецької області, які доповнюють етнологічну науку принципово новими теоретичними знаннями.

Проаналізовано соціальні й етнокультурні процеси на Буковині у ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено основні аспекти народного календаря східнороманського й українського населення Буковини за матеріалами музейно-архівних установ України, Румунії та Республіки Молдови, польовими етнографічними матеріалами, зібраними на території Чернівецької області та Сучавського повіту Румунії за 1997 - 2009 рр.

Проанализированы социальные и этнокультурные процессы на Буковине в ХІХ - начале ХХ ст. Освещены основные аспекты народного календаря восточнороманского и украинского населения Буковины по материалам музейно-архивных учреждений Украины, Румынии и Республики Молдовы, полевым этнографическим материалам, собранным на территории Черновицкой области и Сучавского уезда Румынии за 1997 - 2009 гг.

Висвітлено джерела етнології, головні напрямки польових етнологічних досліджень, особливості організації та проведення етнологічних експедицій. Описано способи, методику та практику збору, обробки та зберігання польових етнографічних матеріалів. Розкрито змістовно-діяльнісну структуру модулів етнографічної практики студентів ВНЗ гуманітарного профілю.

Освещены источники этнологии, главные направления полевых этнографических исследований, особенности организации и проведения этнологических экспедиций. Описаны способы, методика и практика сбора, обработки и сохранения полевых этнографических материалов. Раскрыта содержательно-деятельностная структура модулей этнографической практики студентов ВУЗ гуманитарного профиля.

На підставі компаративного аналізу проведено порівняльну характеристику основних елементів календарної обрядовості східнороманського й українського населення у досліджуваному регіоні. Простежено основні напрямки трансформації системи календарних свят, звичаїв та обрядів на різних етапах історичної еволюції суспільства: доіндустріальна ера, радянська доба, період незалежної України. Картографування та типологізація інформації стосовно народного календаря здійснені на основі даних з близько 60 % румуномовних сіл Буковини.

Показано, що переорієнтація світоглядних позицій, значні втрати духовних цінностей вимагають удосконалення шляхів формування у молоді, насамперед студентів, якісно нового мислення, розумово-вольової активності та високого рівня національної свідомості. Розглянуто історико-культурологічні та літературознавчий аспекти українознавства, проблеми антропології в українознавстві. Висвітлено українознавчі орієнтири мовної підготовки майбутніх фахівців.

Зроблено спробу аналітичного та синтезуючого підходу до розгляду та висвітлення історії організації та розвитку Чернівецького державного медичного інституту в 1944 - 1946 рр.: умови, за яких організовувався вищий навчальний заклад; закріплення за Інститутом будівель для розміщення теоретичних корпусів, клінічних баз; контингент студентів; призначення першого адміністративного, професорсько-викладацького складів, навчально-допоміжного персоналу; організація кафедр; навчально-виховний процес, наукова та лікувально-профілактична діяльність закладу.

На підставі аналітичного та синтезувального підходів висвітлено історію розвитку Чернівецького державного медичного інституту в 1946 - 1951 рр.: закріплення за інститутом будівель для розміщення теоретичних корпусів, клінічних баз і студентських гуртожитків; якісний, кількісний та національний склад професорів, викладачів та студентів; організація кафедр; навчально-виховний процес; наукова та лікувально-профілактична діяльність закладу тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.51-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Пошкодження тазостегнового суглоба

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оценить эффективность обезболивания, побочные явления и время до самостоятельного подъема с постели пациентов с коксартрозом IV стадии после эндопротезирования тазобедренного сустава (ЭТБС) при использовании мультимодальной анальгезии с применением анапирона, нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), локальной инфильтрационной аналгезии (ЛИА) и прегабалина по сравнению со стандартной анальгезией на основе опиоидов. В проспективное рандомизированное сравнительное исследование были включены 100 пациентов (возраст от 51 до 72 лет) с коксартрозом IV стадии различной этиологии после первичного ЭТБС. В исследуемой группе (50 человек) использован протокол мультимодальной анальгезии: прегабалин 150 мг накануне операции, затем по 150 мг дважды в сутки в течение 5 сут, интраоперационно - ЛИА области ТБС смесью (бупивакаин 0,25 % 40 мл, адреналин 0,3 мл, кеторолак 30 мг, дексаметазон 4 мг); после операции - анапирон 1 г, 6 раз в течение 2 сут; парекоксиб 20 мг, 2 раза в течение сут; далее - декскетопрофен 50 мг в случае боли более 3 баллов по ВАШ. 50 пациентам контрольной группы в течение 2 - 3 сут после операции парентерально вводили опиоидные препараты и декскетопрофен 50 мг/сут. Определяли болевой синдром по ВАШ на 1, 2 и 3-и сут после операции, побочные явления и время до самостоятельного подъема с постели. В результате в обеих группах достигнуто эффективное обезболивание без значимой разницы по параметру "болевой синдромі" Побочные явления (тошнота, рвота, головокружение) в исследуемой группе выявлены гораздо реже, чем в контрольной. Пациенты контрольной группы самостоятельно поднимались с кровати на сутки позже, чем исследуемой (p = 0,047). Выводы: использование мультимодальной анальгезии с применением анапирона, НПВП, ЛИА и прегаболина у пациентов с коксартрозом IV стадии при первичном ЭТБС позволяет получить эффективное обезболивание, снизить количество побочных явлений и раннее активизирование больных по сравнению с использованием стандартных схем на основе опиоидных анальгетиков.

У концентрованому вигляді подано цілісний образ України в її базових категоріях - держава, територія, народ - із погляду історії її формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення. Репрезентовано серію своєрідних енциклопедичних наративів, зокрема вміщено узагальнюючі нариси про державний устрій країни; природні умови та ресурси; історію формування її території та кордонів, адміністративно-територіального поділу; чисельності, складу та руху населення (антропологічні та демографічні параметри в їх ретроспективі), що мешкало на її теренах із найдавніших часів, традиційну матеріальну та духовну культуру (господарські заняття, ремесла та промисли; транспорт; харчування та їжу; житло; одяг; народні знання; міфологічні вірування; календарні обряди й обряди життєвого циклу; словесний і музичний фольклор, а також візуальний фольклор, тобто декоративно-вжиткове мистецтво; хореографію). Окрему увагу приділено етнічній історії, матеріальній і духовній культурі основних етнічних спільнот, що мешкають в Україні, - білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдован, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, словаків, угорців, чехів.

Досліджено досвід розвинених країн з питань функціонування та регулювання ринку праці з метою визначення перспектив його розвитку в Україні. Проаналізовано ключові індикатори ринку праці України, США, ЄС, Китаю та Канади, до яких віднесено: рівень безробіття, незатребувані професії, середній рівень заробітної плати, вимоги працевлаштування до іноземців, соціальний пакет. Розглянуто причини нестабільності ринку праці країн у сучасних умовах, до яких належать: міграція, зниження народжуваності, наслідки пандемії COVID-19, що спричинила світовий економічний спад, після якого навіть економічно розвинені країни відновлюють економіку протягом року. Також розглянуто ще одну проблему ринку праці, яка відіграє ключову роль у нестабільності ринку праці кожної держави, - безробіття, яке на сьогодні має негативну тенденцію через пандемію COVID-19. Проведено порівняльний аналіз основних ознак ринку праці, притаманних розвиненим країнам, у результаті чого було визначено пріоритетні напрямки розвитку України. Визначено головну рушійну силу, що склалася на ринку праці, - це непродуктивність робочої сили. Проведено аналіз впливу чинників розвитку продуктивності робочої сили України. Враховуючи досвід розвинених країн, визначено пріоритетні завдання та напрями регулювання ринку праці нашої країни, що забезпечать стабільність економіки, низький рівень безробіття та конкурентоспроможність держави. Перспективою для подальших досліджень є поглиблення вивчення виявлених проблемних питань, які стосуються ринку праці нашої країни та його подальшого розвитку, а також аналіз впливу пандемії COVID-19 на ринок праці виключно з боку кваліфікаційно-професійних тенденцій.

Досліджено актуальну проблематику всесвітньої історії, історії релігії, етнології, археології. Вперше введено у науковий обіг маловідомі джерела, зокрема експедиційні матеріали науковців кафедри. Увагу приділено відомостям про половців у польських джерелах XI - XIV ст. Розглянуто соціальну базу англійської армії в роки Столітньої війни (1337 - 1453). Описано особливості православного церковно-релігійного життя на території Чернівецької області в 1944 - 1990 рр. Розглянуто символіку рослинного орнаменту в буковинському писанкарстві. Акцентовано на етнофестивалі як засобі збереження і пропагування традиційної культури (на прикладі Чернівецької та Закарпатської областей) тощо.

Репрезентовано розмаїту палітру наукових концепцій осмислення етнокультурних та етноідентифікаційних процесів у провідних країнах східного та західного зарубіжжя - Росії, Румунії, Сербії, США та Канаді, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Японії. Описано етнологію пострадянського простору, деякі тенденції сучасних релігійно-громадських свят (за матеріалами російсько-українсько-білоруського прикордоння), порівняльне дослідження становища середньоазійських мігрантів у Росії та Абхазії, православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело. Окреслено етнокультурну спадщину народів світу, зокрема два погляди на "етнонаціональну ситуацію" в Іспанії. Розглянуто етнодемографічну історію українців південної частини Далекого Сходу Росії (друга половина XIX - початок XX століття). Представлено румунську етнологію з історії румунських етнологічних та фольклорних студій, зокрема мультимедійних рукописних архівів. Наведено дані про традиційний побут і обрядовість, румунський народний одяг, зокрема зимові карнавальні традиції українців Сучавського повіту Румунії. Висвітлено сербську етнологію і проблеми національної ідентичності, сербський фольклор у контексті загальнослов’янської культурної спільноти тощо. Охарактеризовано етнологію США та Канади, мультикультурні традиції в Канаді. Увагу приділено творенню та виконанню традиційних казок, кодуванню та контекстуалізації опору, означено злі/добрі чужинці: євреї та цигани у слов’янських народних легендах тощо.